Ћ≥су Ћуганщини ≥ його творц¤м Ц 63!

÷е абсолютно ун≥кальне ¤вище природи Ц л≥с. ≤з ус≥х рослинних ресурс≥в земл≥ в≥н маЇ найважлив≥ше значенн¤ в житт≥ людини: очищуЇ пов≥тр¤, вид≥л¤Ї особлив≥ речовини Ц ф≥тонциди, що вбивають хвороботворн≥ м≥кроорган≥зми, даЇ сировину дл¤ виготовленн¤ понад 20 тис¤ч вироб≥в ≥ продукт≥в, даруЇ Ђновор≥чний настр≥йї. ’≥ба можна у¤вити сьогодн≥ житт¤ без л≥су, особливо в наш≥й, еколог≥чно небезпечн≥й Ћуганськ≥й област≥?

Ћуганщина Ц край своЇр≥дний, степовий, кл≥матично-екстремальний, ≥ л≥с дл¤ нього маЇ надзвичайне значенн¤. јле його треба було створити ≥ виплекати. “ож ¤к це в≥дбувалос¤?

«ароджувалос¤ л≥сове господарство на Ћуганщин≥ так. 4 травн¤ 1949 року в≥дпов≥дно до постанови –ади ћ≥н≥стр≥в ”–—– Ђѕро додаткову орган≥зац≥ю обласних та м≥жобласних управл≥нь л≥сового господарства та в≥дд≥л≥в у центральному апарат≥ ћ≥н≥стерства л≥сового господарства ”–—–ї було орган≥зовано ¬орошиловградське обласне управл≥нн¤ л≥сового господарства, першим начальником ¤кого призначили ќлександра ѕол≥карповича —имоненка, в майбутньому видатного л≥совода Ћуганськоњ област≥ та заслуженого л≥с≥вника ”крањни. ¬ цей час управл≥нн¤ включало в себе  рем≥нський, —вердловський, —тароб≥льський та ѕервомайський (п≥зн≥ше перейменований у —танично Ц Ћуганський) л≥сгоспи. ¬ ту пору повсюдно насаджували л≥сов≥ масиви, в пол¤х Ц полезахисн≥ л≥сосмуги, створювались зелен≥ насадженн¤ на непридатних дл¤ вирощуванн¤ с≥льгосп культур площах.

“им часом ≥ обласне управл≥нн¤ було перейменоване в управл≥нн¤ л≥сового господарства та полезахисного л≥сорозведенн¤, ¤ке ув≥йшло до складу ¬орошиловградського обласного управл≥нн¤ с≥льського господарства ћ≥н≥стерства с≥льського господарства ”–—–. ј ще п≥зн≥ше, у 1959 роц≥, управл≥нн¤ л≥сового господарства ≥ полезахисного л≥сорозведенн¤ вийшло з п≥дпор¤дкуванн¤ ¬орошиловградського обласного управл≥нн¤ с≥льського господарства ≥ було перейменовано у Ћуганське обласне управл≥нн¤ л≥сового господарства та л≥созагот≥вель, а л≥сгоспи Ц у л≥сгоспзаги при √оловному управл≥нн≥ л≥сового господарства ≥ л≥созагот≥вель –ади ћ≥н≥стр≥в ”–—–.

ѕерейменуванн¤ та реорган≥зац≥њ ще не раз торкалис¤ управл≥нн¤. ” 1998 роц≥ його назва зм≥нилас¤ на обласне виробниче обТЇднанн¤ Ђ¬орошиловградл≥сї, до складу ¤кого вже входило 9 п≥дприЇмств (додалис¤ —ЇвЇродонецький, ≤ван≥вський та Ћуганський л≥сгоспзаги, а також дв≥ л≥сомел≥оративн≥ станц≥њ Ц Ќовоайдарська ≥ Ѕ≥ловодська)

” 1991 роц≥ наказом по ћ≥н≥стерству л≥сового господарства ”крањни Ђ¬орошиловградл≥сї було перейменовано в державне л≥согосподарське обТЇднанн¤ ЂЋуганськл≥сї. ”с≥ л≥сгоспи ≥ л≥сомел≥оративн≥ станц≥њ област≥ (окр≥м  рем≥нського державного л≥сомисливського господарства) стали називатись державними л≥совими господарствами. ƒо складу ЂЋуганськл≥суї входило  9 п≥дприЇмств, а загальна площа ƒержл≥сфонду област≥ в цей час становила 221836 га. « 1989 по 1996 роки генеральним директором ƒЋќ ЂЋуганськл≥сї працював ћикола ≤ванович  узЇв.

ћ≥н¤лис¤ назви установ ≥ њх кер≥вники, м≥н¤вс¤ завд¤ки трудовим колективам л≥сгосп≥в ≥ л≥с: його масиви п≥д≥ймалис¤ вгору ≥ розросталис¤ ушир, в них б≥льшало зв≥р≥в ≥ птах≥в, вони ставали потужними Ђзеленими леген¤миї краю.

” 1997 роц≥ до складу державного л≥согосподарського обТЇднанн¤ ЂЋуганськл≥сї (з 1997 по 1998 р≥к генеральним директором працював ѕетро ѕол≥карпович —в≥тайло) вже входило 11 державних л≥сомисливських господарств - Ѕ≥ловодське, Ѕ≥локурак≥нське, ≤ван≥вське, Ќовоайдарське,  рем≥нське, Ћуганське, —ват≥вське, —вЇрдловське, —ЇвЇродонецьке, —танично-Ћуганське та —тароб≥льське. ¬ цей час загальна площа ƒержл≥сфонду складала 223391 га.

ћинув час ≥ зг≥дно з наказом ƒержавного ком≥тету л≥сового господарства ”крањни Ђѕро створенн¤ територ≥альних орган≥в державного ком≥тету л≥сового господарстваї державне л≥сомисливське обТЇднанн¤ ЂЋуганськл≥сї було л≥кв≥довано ≥ на зм≥ну йому Ђприйшлої Ћуганське обласне управл≥нн¤ л≥сового та мисливського господарства.

Ќа сьогодн≥ в структуру Ћуганського ќ”Ћћ√ вход¤ть одинадц¤ть л≥сомисливських п≥дприЇмств. ѕлоща п≥дпор¤дкованих л≥с≥в у склад≥ ƒержл≥сфонду складаЇ 333 тис. га, у тому числ≥ 230 тис. га вкрита л≥сом. Ќайпопул¤рн≥шими породами Ц у ньому Ї: сосна, дуб, ¤сен, клен, береза, липа, топол¤, верба.

Ћ≥сист≥сть област≥ складаЇ 11 в≥дсотк≥в в≥д њњ територ≥њ, в той час ¤к науково обірунтований показник маЇ бути не меншим 16 в≥дсотк≥в. ™ п≥дкр≥плен≥ конкретною роботою спод≥ванн¤ на те, що до 2025-2030 рок≥в вдастьс¤ дос¤гнути  цього показника.

«адл¤ створенн¤ оптимальноњ л≥систост≥ щороку п≥дв≥домчими п≥дприЇмствами Ћуганського ќ”Ћћ√ висаджуютьс¤ нов≥ л≥си на площ≥ 5.5 тис. га. ўовесни у цьому њм допомагаЇ учн≥вська молодь, представники громадських орган≥зац≥й, м≥сцевих орган≥в влади та самовр¤дуванн¤, представники засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, ¤к≥ з рад≥стю беруть участь у щор≥чн≥й ¬сеукрањнськ≥й масштабн≥й акц≥њ ЂћайбутнЇ л≥су у твоњх рукахї.

ќднак мало посадити л≥с. …ого треба ще вберегти, захистити в≥д р≥зноман≥тних шк≥дник≥в, браконьЇр≥в та головного ворога Ц вогню. «адл¤ цього проводитьс¤ величезна робота з проф≥лактики л≥сових пожеж. ¬живаютьс¤ вс≥ необх≥дн≥ заходи з протид≥њ пожежам у л≥сових масивах: орган≥зовуЇтьс¤ ц≥лодобове чергуванн¤ прац≥вник≥в управл≥нн¤, зд≥йснюЇтьс¤ ав≥ац≥йне та наземне патрулюванн¤ л≥с≥в, влаштовуютьс¤ м≥нерал≥зован≥ смуги та протипожежн≥ розриви, будуютьс¤ протипожежн≥ ≥ перекриваютьс¤  позапланов≥ дороги, встановлюЇтьс¤ нагл¤дна протипожежна аг≥тац≥¤ та в≥деоспостереженн¤ за л≥сами.

¬ажливе м≥сце в д≥¤льност≥ Ћуганського ќ”Ћћ√ в≥дводитьс¤ мисливському господарству. ѕлоща мисливських уг≥дь обласного управл≥нн¤ складаЇ 806,2 тис. га. ћисливське господарство Ћуганщини Ц це б≥льш н≥ж 100 тис. тварин. Ћось, олень благородний та пл¤мистий, косул¤, кабан, заЇць, байбак, вовк, лисиц¤, ондатри Ц це лише неповний список зв≥р≥в, що мешкають у л≥сах област≥.

«в≥сно, л≥си степовоњ Ћуганщини не так≥ густ≥, ¤к у «ах≥дних рег≥онах нашоњ крањни, однак  зелен≥ леген≥ нашоњ област≥ також наповнюють атмосферу життЇдайним киснем, л≥си дають сировину ≥ деревину, регулюють кл≥мат краю, захищають ірунти в≥д ероз≥њ, спри¤ють п≥двищенню врожайност≥ пол≥в...  

Ћ≥с Ц це прекрасний живий орган≥зм, без ¤кого не можливо у¤вити житт¤ на земл≥.  ожне дерево в ньому Ц це ц≥лий св≥т з лише йому притаманними властивост¤ми. Ќа повагу заслуговуЇ нав≥ть та людина, ¤ка посадила ≥ виростила бодай одне дерево. “о ¤ку ж шагу ≥ д¤ку маЇмо в≥ддавати люд¤м що насаджують ≥ вирощують ц≥л≥ л≥си! —аме вони, висококласн≥ фах≥вц≥, саджають, вирощують та захищають св≥й л≥с, а пот≥м передають ≥ власну майстерн≥сть ≥ л≥сов≥ масиви наступним покол≥нн¤м. як не згадати при цьому л≥с≥вник≥в галуз≥, що майже все своЇ житт¤ в≥ддали л≥совому господарству: ќберто ¬.≤., Ѕашла¤ ¬.≤, “ригубл¤ка ј.“., —олодовника ¬.—.,  овальова —.“., ћ≥з¤к≥на ћ.™., ¬ербина ј.™Е ≤ цей шанобливий перел≥к справжн≥х лицар≥в "зеленого царства" можна продовжувати ≥ продовжувати. “а все одно вс≥х невтомних трудар≥в л≥су не назвеш. јле вс≥м хочетьс¤ ≥ можна сказати: Ђ—пасиб≥ вам. Ќехай множитьс¤ зелена краса руками вашими творенаї.

ѕрес-служба Ћуганського ќ”Ћћ√